’¬»Ћ№ќ¬ј —“–” “”–ј —¬≤“”

ƒоповнюючи в≥дому тезу матер≥ал≥зму, можна сказати, що в св≥т≥ немаЇ н≥чого кр≥м системно-орган≥зованоњ матер≥њ, ¤ка рухаЇтьс¤ за законами хвил≥ (таблиц≥ електромагн≥тних ≥ механ≥чних коливань Ќашого ¬сесв≥ту 15,564 кб). як же це про¤вл¤Їтьс¤ в навколишньому св≥т≥, адже на перший погл¤д, рух л≥така чи автомоб≥л¤ н≥чого сп≥льного з хвилею не маЇ? Ѕудь-¤кий керований рух нашого тривим≥рного простору утворюЇтьс¤ взаЇмод≥Їю трьох пар взаЇмо-протилежних сил. ѕричому, кожна з пар д≥Ї уздовж визначеного, одного з трьох вим≥р≥в простору. ƒл¤ л≥така цими вим≥рами Ї напр¤м польоту, та його зм≥ни по вертикал≥ ≥ горизонтал≥. ќбумовлений ≥нерц≥Їю, рух починаЇтьс¤ не миттЇво. ’арактеристика початку руху маЇ вигл¤д кривоњ коливального процесу, що не припин¤Їтьс¤ з зак≥нченн¤м розгону. ѕ≥д час руху л≥така, коливанн¤ р≥вном≥рно розпод≥л¤ютьс¤ по вс≥х трьох вим≥рах. “обто, л≥так невпинно зд≥йснюЇ ледь пом≥тн≥ коливанн¤ швидкост≥ руху, ≥ пер≥одичн≥ в≥дхиленн¤ в горизонтальному ≥ вертикальному напр¤мах, що корегуютьс¤ людиною чи автоматикою.  р≥м того, ус¤ траЇктор≥¤ польоту л≥така представл¤Ї собою дугу, що обгинаЇ поверхню земноњ кул≥.

 оливальний рух Ї найб≥льш розповсюдженим рухом у природ≥. Ќевпинно коливаютьс¤ молекули й атоми речовини. –ухоме в≥тром тр≥потить лист¤ дерев. Ќаповнена р≥зноман≥тними цикл≥чними процесами, пульсуЇ б≥осфера «емл≥. ¬ажко ≥ гр≥зно з≥тхають океани.  р≥зь безодн≥ стол≥ть ≥ св≥тлових рок≥в мчить ≥ обертаЇтьс¤ в простор≥ «емл¤. ”се це - коливанн¤.  оливаЇтьс¤ крило птаха п≥д час польоту, т≥ло олен¤ в≥д ходьби чи б≥гу, температура води ≥ пов≥тр¤, тектон≥чна система «емл≥, активн≥сть термо¤дерних процес≥в —онц¤. Ѕудь-¤ке з≥ткненн¤ матер≥альних об'Їкт≥в породжуЇ механ≥чн≥ (звук), електромагн≥тн≥ (св≥тло), грав≥тац≥йн≥ й ≥нш≥ хвил≥.

якщо у¤вити атом, зб≥льшений до обТЇму к≥лькох куб≥чних метр≥в, розм≥р його ¤дра не перевищить ледь пом≥тноњ порошинки, електрони ж будуть ще в тис¤чу раз≥в менш≥. Ќезважаючи на м≥зерн≥сть розм≥р≥в ¤дер, у пор≥вн¤нн≥ з атомом, ¤дра збер≥гають високу жорстк≥сть взаЇмноњ ор≥Їнтац≥њ, визначаючи величезну м≥цн≥сть кристал≥чних структур. ўо ж зв'¤зуЇ розкидан≥ в "мор≥ порожнеч≥" "порошинки" атомних ¤дер? ќчевидно, "порожнеча" заповнена особливим видом матер≥њ, ¤кий, на в≥дм≥ну в≥д речовини, не можна торкнути руками. ÷е ф≥зичний вакуум 5, що заповнюЇтьс¤ електронами, ¤к≥ рухаютьс¤ з≥ швидк≥стю близькою до швидкост≥ св≥тла. ƒ≥йсно, м≥жТ¤дерний прост≥р речовини можна у¤вити порожн≥м, ¤кщо вважати, що електрони в цьому простор≥ вис¤ть нерухомо. Ќасправд≥ ж ц≥ електрони ≥снують у вигл¤д≥ сто¤чоњ хвил≥ - електронного вихору, здатного нести величезну енерг≥ю ≥он≥зуючого бета-випром≥нюванн¤. –≥зницю м≥ж вищезгаданими нерухом≥стю ≥ рухом можна пор≥вн¤ти з р≥зницею м≥ж нерухомим ≥ обертаючимс¤ велосипедним колесом. ” першому випадку в порожнечу м≥ж спиц¤ми можна безпечно просунути долоню - у другому випадку це може зак≥нчитись травмою. якщо у¤вити фантастичну ситуац≥ю, що в так зван≥й внутр≥шньоатомн≥й порожнеч≥ опинилась жива ≥стота, вона миттЇво випаруЇтьс¤, пронизана рад≥оактивним вихорем електрон≥в. ћатер≥¤ - це, перш за все, величезн≥ енерг≥њ руху, ≥ поки що ми можемо переважно здогадуватись, ¤к ≥ чим утворений цей рух.

Ќа¤вн≥сть власних коливань - головна ознака ≥снуванн¤ системи. ” живому орган≥зм≥ доти не настають необоротн≥ процеси, поки п≥дтримуютьс¤ власн≥ коливанн¤ систем його кл≥тин, що можливо, при певних умовах, на прот¤з≥ значного часу нав≥ть при в≥дсутност≥ ¤вних ознак диханн¤. ‘еномен м≥крохвильовоњ резонансноњ терап≥њ пол¤гаЇ в тому, що житт¤ в орган≥зм≥ можливо п≥дтримувати шл¤хом електромагн≥тного п≥дкачуванн¤ енерг≥њ на кл≥тинному р≥вн≥, використовуючи при цьому електричн≥ джерела енерг≥њ. ÷е той дивовижний випадок, коли значну частину життЇвоњ енерг≥њ орган≥зм одержуЇ не в≥д продукт≥в харчуванн¤, а в≥д джерела Їлектричного струму. —кладнощ≥ цього процесу пол¤гають у п≥дбор≥ частот дл¤ кожного виду кл≥тин, ≥ п≥дбор≥ оптимальних потужностей, що запоб≥гають ушкодженню кл≥тин при максимальному ефект≥ п≥дкачуванн¤. ≤ перше, ≥ друге - питанн¤ досконалост≥ застосовуваноњ техн≥ки.

ќсновною властив≥стю системи ¤вл¤Їтьс¤ здатн≥сть системи перетворювати п≥дведену до системи енерг≥ю, в енерг≥ю власних коливань, частота ¤ких Ї одн≥Їю з основних характеристик системи. ѕри зб≥гу частоти власних коливань системи, з частотою коливань п≥дведеноњ до системи енерг≥њ, виникаЇ ¤вище резонансу, що приводить до стр≥мкого зростанн¤ ампл≥туди коливань, здатного зруйнувати саму систему. ” св≥тл≥ розум≥нн¤ глобального характеру хвильових властивостей матер≥њ ≥ могутност≥ ¤вища резонансу, стаЇ очевидним причинний зв'¤зок з резонансом найб≥льш значних ≥ загадкових ¤вищ св≥ту, ¤к: кульова блискавка, св≥тловий бар'Їр швидкост≥, революц≥њ, в≥йни ≥ т.д.

 оливанн¤ i хвилi: необхiдний елемент не тiльки мiкро..., але й мега-структур; обов'¤зкова основа влаштуванн¤ елементарноњ частинки, атома, молекули, живоњ кл≥тини, орган≥зму, косм≥чних об'Їкт≥в ≥ ¬сесв≥ту. √енетичний код малого всесв≥ту2 пол¤гаЇ у певних сполученн¤х ≥ посл≥довност¤х статичних ≥ динам≥чних ¤вищ, що неминуче привод¤ть до зародженн¤ житт¤ ≥ виникненн¤ розуму. Ќаш всесв≥т м≥стить безл≥ч об'Їкт≥в, що випускають р≥зноман≥тн≥ спектри електромагн≥тних випром≥нювань. Ѕезсумн≥вно - призначенн¤ цих об'Їкт≥в строго визначене, дл¤ виникненн¤ тих чи ≥нших процес≥в висх≥дного розвитку матер≥њ.

ƒл¤ мало-структурованого середовища (саме таким Ї середовище, що стр≥мко розвиваЇтьс¤), важливою умовою виникненн¤ системи Ї приплив з зовн≥ коливань частоти, що збiгаЇтьс¤ з частотою власних коливань виникаючоњ системи. “обто, у мало-структурованому середовищ≥, кращ≥ умови складаютьс¤ дл¤ виникненн¤ тих систем, ¤кi резонують з частотою прихожоњ з зовн≥ енерг≥њ. Ќаприклад, дл¤ виникненн¤ ам≥нокислоти в м≥неральному розчин≥, необх≥дний не т≥льки певний фон ≥нфрачервоного випром≥нюванн¤ (тепла), але ще ≥ де¤ке сполученн¤ специф≥чних частот, за допомогою ¤ких в≥дбуваЇтьс¤ запуск власних коливань, зароджуючоњс¤ системи великоњ ≥ складноњ молекули. —лабкий фон таких коливань, не дозвол¤ючи систем≥ коагулювати, особливим чином асиметруЇ нейтральне середовище уб≥к виникненн¤ певних систем, у залежност≥ в≥д частоти зовн≥шнього п≥дкачуванн¤. ¬ аналог≥чн≥й ситуац≥њ, т≥льки при ≥нших спектрах частот зовн≥шньоњ п≥дкачки, виникаЇ система молекули б≥лка, система живоњ кл≥тини, система св≥домост≥ гомiн≥д. ƒл¤ кожноњ системи, оптимум умов виникненн¤ й ≥снуванн¤ настаЇ при резонанс≥ частоти власних коливань системи, з частотою енерг≥њ зовн≥шньоњ п≥дкачки. «а умови, що потужн≥сть зовн≥шнього п≥дкачуванн¤ не дос¤гаЇ агресивних величин. √енетичний код малого всесв≥ту побудований таким чином, щоб обертанн¤м галактик, планети з розвиваючимс¤ житт¤м, "п≥дставл¤лись" у потр≥бний час п≥д потр≥бний спектр того чи ≥ншого, спец≥ально призначеного косм≥чного об'Їкта. ÷iкаво вiдзначити, що такi закономiрностi поки що Ї Їдиною науковою основою астрологiњ.

ќчевидно, обумовлене незалежн≥стю в≥д фактор≥в зовн≥шньоњ пол¤ризац≥њ, обумовлене м≥ццю цив≥л≥зац≥њ антилюд¤не посиленн¤ внутр≥шн≥х суперечностей сусп≥льства, також враховано генетичним кодом ¬сесв≥ту. јдже п≥двищена агресивн≥сть соц≥ального середовища незм≥нно призводить до гальмуванн¤ сусп≥льного (наукового, техн≥чного) прогресу. “ому, дл¤ зменшенн¤ внутр≥шн≥х напруженостей сусп≥льства, планети пер≥одично зазнають глобальних катастроф (особливо велик≥ астероњди, зм≥на полюс≥в планети ≥ т.п.). √армон≥йн≥ цив≥л≥зац≥њ встигають п≥дготуватись ≥ вижити, агресивн≥ - або об'Їднуютьс¤ зовн≥шньою загрозою, або гинуть. “аким чином, генетичним кодом ¬сесв≥ту, агресивний розум корегуЇтьс¤, або подавл¤Їтьс¤ в сам≥й його "колисц≥".

¬иникненн¤ хвил≥ нерозривне з перем≥щенн¤м енерг≥њ, ≥ перем≥щенн¤ енерг≥њ нев≥дд≥лиме в≥д виникненн¤ хвил≥. Ќаш св≥т насичений електромагн≥тними, механ≥чними, грав≥тац≥йними хвил¤ми. √рав≥тац≥йною хвилею зумовлюютьс¤ ≥нерц≥йн≥ властивост≥ речовини, в≥дцентрова реакц≥¤, що виникаЇ при обертанн≥ т≥л. ≤мов≥рно, з обертанн¤м пов'¤зане самеТ ≥снуванн¤ грав≥тац≥њ.

 ожн≥й форм≥ матер≥њ притаманн≥ власн≥ форми руху ≥ в≥дпов≥дн≥ њм хвил≥. « циклами п≥р року ≥ сон¤чноњ активност≥ пов'¤зан≥ хвил≥ активност≥ б≥осфери, сплески розмноженн¤ сарани, гризун≥в ≥ т.д. —усп≥льству притаманн≥ хвил≥ сусп≥льноњ активност≥.

—»—“≈ћј ¬≈Ћ» ќ√ќ ¬—≈—¬≤“”

ƒругим за важливiстю питанн¤м ф≥лософ≥њ (п≥сл¤ головного питанн¤ ф≥лософ≥њ) Ї питанн¤ ¬еликого ¬сесв≥ту ƒ¬4. „и Ї ¬еликий ¬сесв≥т системою? ўоб в≥дпов≥сти на це питанн¤ ствердно, потр≥бно знайти у ¬еликому ¬сесв≥т≥ пару неск≥нченних матер≥альних об'Їкт≥в, що утворюють неск≥нченну систему ¬еликого ¬сесв≥ту. ¬и¤вл¤Їтьс¤ така система ≥снуЇ, хоча вона й в≥дносна, ¤к в≥дносний увесь св≥т. јдже властивост≥ всесв≥ту притаманн≥ не т≥льки всесв≥ту, але й м≥крочастинц≥ всесв≥ту. ÷е система зовн≥шн≥х ≥ внутр≥шн≥х фактор≥в св≥ту (див. таблицю), утворена просторово-часовою неск≥нченн≥стю св≥ту, що оточуЇ ¤вище, ≥ просторово-часовою неск≥нченн≥стю матер≥альних глибин ¤вища. —аме ж ¤вище сл≥д розгл¤дати, ¤к процес меж≥ роздiлу протилежних середовищ, ц≥Їњ глобальноњ системи. ќчевидно, неск≥нченн≥стю самоњ системи, визначаЇтьс¤ неск≥нченний пер≥од власних коливань системи зовн≥шн≥х ≥ внутр≥шн≥х фактор≥в св≥ту; а також неск≥нченн≥сть висх≥дного розвитку одн≥Їњ з галузей системи, ≥ неск≥нченн≥сть спадного розвитку - ≥ншоњ. ћожна припустити, що висх≥дна галузь - це глибини навколишнього простору, а спадна - глибини матер≥њ.

“аке припущенн¤ ірунтуЇтьс¤ на тому, що дл¤ розуму малого всесв≥ту неможливе, чи недоц≥льне, необх≥дне дл¤ в≥дтворенн¤ чергового пер≥оду власних коливань малого всесв≥ту (ѕ¬ ћ¬)ƒ¬2, повномасштабне в≥дтворенн¤ м≥кросв≥ту. јдже кожна м≥крочастинка Ї складною ≥ досконалою машиною, рукотворним продуктом високорозвиненого розуму, виготовленим не п≥д електронним м≥кроскопом, а при можливост≥ безпосереднього проникненн¤ людини усередину проекту, що реал≥зуЇтьс¤. “ому в≥дтворенн¤ кожного чергового ѕ¬ ћ¬, ірунтуЇтьс¤ на усе б≥льш ≥ б≥льш великих м≥крочастинках речовини, щораз з новими константами взаЇмод≥њ ≥ фундаментальних чисел. “обто, кожен черговий ѕ¬ ћ¬ в≥дбуваЇтьс¤ не в тому ж самому вим≥р≥, а в наступному, б≥льш великому вим≥р≥ ¬еликого ¬сесв≥ту. ѕрост≥ше кажучи, ми зможемо створити новий малий всесв≥т т≥льки тод≥, коли наробимо р≥зних м≥крочастинок (можливо, розм≥ром в≥д зерн¤тка до планети) дл¤ цього нового всесв≥ту. Ќаш св≥т, в≥дносно такого всесв≥ту, буде м≥кросв≥том. ѕричому, те, що в макросв≥т≥ вигл¤даЇ ¤к вибух, у м≥кросв≥т≥ Ї досить пов≥льним процесом. “обто, частки секунди макросв≥ту, можуть в≥дпов≥дати м≥ль¤рдам рок≥в м≥кросв≥ту. ўо ж стосуЇтьс¤ величезноњ енерг≥њ, необх≥дноњ дл¤ створенн¤ цив≥л≥зац≥Їю м≥кросв≥ту, нового макровсесв≥ту; треба думати, що под≥бних проблем у розуму вищого ступеню≥ розвитку немаЇ. (ѕоверненн¤ в "ƒуал≥зм ¬сесв≥ту")

—в≥т так влаштований, що посиленн¤ ≥зол¤ц≥њ ¤вища в≥д зовн≥шнього св≥ту (посиленн¤ асиметр≥њ системи зовн≥шн≥х ≥ внутр≥шн≥х фактор≥в ¤вища), ¤к - би нат¤гаЇ, заводить де¤ку внутр≥шню пружину ¤вища, п≥дсилюючи напружен≥сть пол¤ризованого середовища його системи протилежностей. ≤ в силу того, що будь-¤ка система прагне зайн¤ти ¤к можна б≥льш низький енергетичний стан, в≥дбуваЇтьс¤ розвиток матер≥њ, ¤кий супроводжуЇтьс¤ об'Їднанн¤м систем, знижуючим ступ≥нь њхньоњ ≥зол¤ц≥њ в≥д зовн≥шнього св≥ту. ќднаков≥ атоми газ≥в поЇднуютьс¤ в молекули, а в мас≥ однакових молекул твердоњ речовини утворюютьс¤ кристали. —аморозвиток матер≥њ (висх≥дний розвиток матер≥њ, на прот¤з≥ нап≥впер≥оду розвиненоњ матер≥њ див. "ƒуал≥зм ¬сесв≥ту") в≥дбуваЇтьс¤ шл¤хом зв≥льненн¤ енерг≥њ матер≥альних глибин у напр¤м≥ з м≥кросв≥ту в макросв≥т. —аме тому, по концентрац≥њ в одиниц≥ речовини: х≥м≥чна енерг≥¤ перевершуЇ б≥олог≥чну; ¤дерна - х≥м≥чну; ан≥г≥л¤ц≥йна - ¤дерну.

—усп≥льн≥ системи також не терпл¤ть надм≥рноњ ≥зол¤ц≥њ в≥д св≥тового сп≥втовариства, ≥ п≥д тиском внутр≥шн≥х протир≥чь, трансформуютьс¤ в б≥льш в≥дкрит≥ системи. –озвиток сусп≥льства в≥дбуваЇтьс¤ шл¤хом чергуванн¤ еволюц≥њ ≥ революц≥њ, ≥ основою еволюц≥йних процес≥в Ї прагненн¤ сусп≥льства до в≥дкритост≥, поповненн¤ сусп≥льства з зовн≥, з низ≥в, ¤к процесу усуваючому наростанн¤ жорсткоњ антилюдськоњ пол¤ризац≥њ закритого (≥зольованого) вищого сусп≥льства. —аме це Ї одн≥Їю з основних причин скасуванн¤ рабства, кр≥посництва, посиленн¤ боротьби з расизмом, поступального в≥дходу цив≥л≥зац≥њ в≥д дискрим≥нац≥њ людини.

ѕроцес утворенн¤ частинки завжди супроводжуЇтьс¤ зм≥ною взаЇмод≥њ елемент≥в середовища. ѕри цьому енерг≥¤ взаЇмод≥њ елемент≥в оточенн¤ (≈), ≥стотно в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д енерг≥њ взаЇмод≥њ елемент≥в утворюючих частинку (≈1). “ак, внутр≥шн≥й прост≥р п≥щинки стискаЇтьс¤ д≥Їю внутр≥шн≥х фактор≥в, ¤к-би ≥золюючи, п≥щину в≥д навколишнього простору. ≤ чим б≥льша р≥зниц¤ м≥ж ≈1 ≥ ≈, тим вища ступ≥нь ≥зол¤ц≥њ п≥щинки в≥д зовн≥шнього св≥ту. ѕрост≥р, що ≥снуЇ у вигл¤д≥ де¤коњ початковоњ однор≥дност≥, можна розгл¤дати, ¤к неутримуючий ¤вищ, кр≥м самоњ однор≥дност≥. јдже в ньому ≈ кожноњ точки, дор≥внюЇ ≈ оточенн¤. Ќаочним прикладом виникненн¤ ¤вища "з н≥чого", Ї процес утворенн¤ хвил≥ на вод¤н≥й поверхн≥.  рапл¤ падаЇ на вод¤ну гладь, ≥ по поверхн≥ води розход¤тьс¤ кола хвиль. ѕричому, тиск води в узвишш¤х хвил≥, в≥дм≥нний в≥д тиску води на поверхн≥ вод¤ноњ глад≥, що зайвий раз п≥дтверджуЇ в≥дсутн≥сть принциповоњ в≥дм≥нност≥ м≥ж хвилею ≥ частинкою.

ЌеприЇмний, але досить наочний приклад практичного застосуванн¤ асиметр≥њ, системи зовн≥шн≥х ≥ внутр≥шн≥х фактор≥в св≥ту, представл¤Ї древн≥й досв≥д мор¤к≥в по вихованню пацюкоњд≥в. ўоб одержати пацюка - убивцю пацюк≥в, де¤ку к≥льк≥сть тварин пом≥щали в металеву Їмн≥сть без њж≥. “обто, пацюк≥в максимально ≥золювали в≥д впливу зовн≥шн≥х фактор≥в св≥ту, ¤к спри¤тливих, так ≥ неспри¤тливих. ” под≥бних ситуац≥¤х ≥зольована система негайно пол¤ризуЇтьс¤ на антиподи, перебуваюч≥ в середовищ≥, стр≥мко зростаючоњ напруженост≥. ” даному випадку середовище системи пол¤ризуЇтьс¤ на пацюк≥в ≥ антипацюк≥в. ѕрот¤гом де¤кого часу зТњвша одноплем≥нник≥в найсильн≥ша особина, згодом харчувалас¤ переважно пацюками. ÷е ¤скравий приклад кор≥нноњ зм≥ни властивостей системи, п≥дданоњ жорсткому дом≥нуванню внутр≥шн≥х фактор≥в (фактори зграњ хижак≥в, що ≥дуть у неск≥нченн≥ глибини живоњ матер≥њ ≥ м≥кросв≥ту) над зовн≥шн≥ми факторами (т≥ що залишились за межами Їмност≥, фактори навколишнього середовища, що ≥дуть у неск≥нченн≥ глибини навколишнього простору).